И тут прямо ниоткуда и выскочил этот кот, обычный дворовый кот, вот вздумалось ему перебегать дорогу перед самой машиной, на которой Василий спешил в ресторан…
Думала що допомогала безхатьку
Удар был страшен. Робот-пылесос издал электронный писк, его колёсики беспомощно заскребли по ламинату, пытаясь найти опору под внезапно возникшей горой шерсти и когтей…
Малеча біля храму продавала свої чобітки. Вона сказала, що це «остання пара». Цікавість змусила мене піти за нею слідом. Побачене вчора, я не забуду ніколи…
Вернувшись, он не обнаружил кота. Напрасно Тимофей Ильич метался по окрестностям в поисках своего любимца. Клякса словно сквозь землю провалился…
На волі на нього чекав лише пес. І цього було достатньо…
35 років він працював на заводі заради сина. Натомість той відвіз його в глушину, поклавши в сумку не ліки, а звичайну крейду.
